> Думаю, тим, хто вважає Китай економічним гігантом, буде корисно скласти список бодай з десятка чисто китайських іновацій, які Китай дав світу.


Люди просто зазвичай не знають історій тих СП з лаоваями, які, прикривши писка віялом, сучасні китайці називають китайськими, «забувши», хто на тих заводах і фабриках R&D, QC і таке інше, відкіля знання, технології та ноу-хау. :)

І ще пересічні телеглядачі не мають уявлення про те, як живе решта Китаю за сто миль від портів, автострад і залізниць промзон уздовж океану та великих річок.

Це, мабуть, байка. Збудувати завод і навіть виробляти на ньому товар — не штука, штука продати товар лаоваям і отримати за це справжні гроші на свої рахунки. Поза встановленим порядком ліцензування продукції та іншими формальними процедурами і офіційними «білими» каналами максимум для китайців — роздрібний продаж барахла через Алі. На прикладах, скажімо, Сяомі, Хуявею та інших великих суто китайських брендів можна бачити, що Захід має вагомі важелі впливу на китайські виробництва — аж до фактичного знищення їх однією простою забороною ввозити продукцію на лаовайську територію. Китайці ж не мають нічого на протиставлення цим важелям.

А, ну то може бути.

Західні виробники скидають в Азію лише масове виробництво товарів з порівняно малою рентабельністю для масового ринку. Я не чув про таке, що якийсь знаменитий бренд замовляв би китайським підрядникам товар, призначений для невеликої аудиторії, що вимагає найвищої якості виготовлення. Низка важливих технологій та ноу-хау закрита Заходом для Китаю апріорі. Ми ж бо знаємо, що Китай не має своїх провідних («високих») технологій, які власне є сукупним продуктом західної культури, освіти й науки та законодавчих регуляцій.

Скажімо, відколи (про причинно-наслідковий зв’язок у цьому контексті ми маємо на увазі) ті ж таки електроінструменти перестали бути знаряддям професіоналів, а стали масовим товаром для домашнього господарства. Споживацькі якості дрельки, якою господар просверлить кілька тисяч дірок отворів за все своє життя, а не за одну зміну, та ще й в умовах сучасного матеріалознавства й автоматизованого проєктування, можна робити дешевими та цілком reliable. Виробляти на Заході таке теж можна й тепер, якби не соціалістичне оподаткування, що з якогось часу шириться в країнах Першого Світу та з’їдає весь прибуток.

Але я би ще й зауважив такий момент: для Китаю західний світ влаштував поштові, транспорті та інші пільги, що роблять дешевим насамперед морське контейнерне транспортування товару великими оптовими партіями. Це вагомий фактор.

Ну але то всьо таке, загальне знання… Хіба дивно, що воно загалу посполитих невідоме. :)

А як перетинаєш кордон і потрапляєш у Zапарєбрік, то й бадилля кінчається.


Колись у прадавні довоєнні часи я питав у кацапів, які були дуже в захваті, що в Україні скрізь квіти: а чого ви не садите собі теж? А кацапудало каже: всьо равно прападьот, абассут, абасрут, затопчют — нєт смисла.

Пишуть про американський соціалізм:

https://ymarkov.dreamwidth.org/796000.html