kondybas | Характерне

Є певні речі, що відрізняють так званий "перший світ" від решти країн планети. Це - іновації. Те, що винаходиться та запускається в обіг вперше у світі. Зазвичай, в цій справі відбувається дуже жорстока та безжалісна конкуренція, але й профіт у тих, хто перемагає в конкурентній гонитві, дуже суттєвий. Патенти, монополії, вендор-локінг - вот ето вот всьо. Мільярди бабла на кону. До країн третього світу, як правило, доходить лише відголос тієї ринкової війни, у вигляді усталених технологій, що вже довели свою ефективність та рентабельність. В Україні я можу пригадати лише одну війну західних іновацій - це війна між "BluRay" та "HD-DVD".

Ось чудове пізнавальне відео, яке дозволяє зрозуміти масштаби іновацій, які ми навіть не помітили, але які, крок за кроком, наближали нас до звичних, зручних та копійчаних речей, що ми їх отримали в готовому вигляді:

Watch on YouTube

N.B.
Думаю, тим, хто вважає Китай економічним гігантом, буде корисно скласти список бодай з десятка чисто китайських іновацій, які Китай дав світу.

Flat | Top-Level Comments Only

Десь недавно чув історію, як чувак побудував у Китаї завод, а китайці побудували паралельно іще один такий самий завод. Із таким же обладнанням, такою ж оснасткою, тими ж техкартами тощо. І через рік зробили лаоваю нєжданчик - або він продає свій завод, свої патенти і своє ноухау за скільки дадуть, або другий завод демпінгане так, що перший завод збанкрутує.

Це, мабуть, байка. Збудувати завод і навіть виробляти на ньому товар — не штука, штука продати товар лаоваям і отримати за це справжні гроші на свої рахунки. Поза встановленим порядком ліцензування продукції та іншими формальними процедурами і офіційними «білими» каналами максимум для китайців — роздрібний продаж барахла через Алі. На прикладах, скажімо, Сяомі, Хуявею та інших великих суто китайських брендів можна бачити, що Захід має вагомі важелі впливу на китайські виробництва — аж до фактичного знищення їх однією простою забороною ввозити продукцію на лаовайську територію. Китайці ж не мають нічого на протиставлення цим важелям.

Ні, там фішка була саме в тому, що то було виробництво на внутрішній китайський ринок.

Щодо експорту, то зрозуміло, що контрафакт не повинні пропускати, якщо вимагається ліцензія патентотримача чи роялті. Але є повно країн того ж третього світу, де залюбки за півціни куплять абібас, зроблений на клоні оригінальної виробничої лінії.

А, ну то може бути.

Я знаю принаймні один гарний приклад китайського бізнесу (Atten), що продерся на західні ринки і, продершись туди, мусить ретельно стежити на якістю продукції, ліцензуватися, перевірятися, сертифікуватися (і навіть знімати з виробництва клони та копії чиїхось продуктів, якщо такі є) — відтак продукція стає значно дорожча, ніж без усіх цих процедур, хоча й далі дешевша за відповідники європейських виробниців. А в Першому Світі торгова марка, репутація має певну вагу. Пересічний Ганс або Педро чи Джо з патріотичних або снобістських міркувань може надавати перевагу національному виробникові, а не дешевшому китайському. Хоча цей китаєць (продукт) вже майже такий, як європеєць.

Ну так той же електроінструмент УВЕСЬ, від боша-макіти до дніпро-м, робиться в Китаї. Питання лише в конструкції, дизайні та контролі якості - від матеріалів до зборки. Матеріали-компоненти вже помалу переросли дитячу хворобу екстремального здешевлення. Всі, хто клепав масогабаритні макети товарів з товстої фольги та твердого пластиліну, вже збанкрутували та вимерли. І майже вимер сегмент ультра-лоу-баджит одноразового барахла. Зате розквів сегмент ОДМ-виробництва, коли одна фабрика клепає одне й те саме для десятків, якщо не сотень замовників, ліплячи на продукцію брендові шильдики - всі ці "вітьки", "стюрми" та, вибачте на слові, "еленберги".

~~Сдєлано в раіссє~~ Made in USA:

https://madeinusa.com

Західні виробники скидають в Азію лише масове виробництво товарів з порівняно малою рентабельністю для масового ринку. Я не чув про таке, що якийсь знаменитий бренд замовляв би китайським підрядникам товар, призначений для невеликої аудиторії, що вимагає найвищої якості виготовлення. Низка важливих технологій та ноу-хау закрита Заходом для Китаю апріорі. Ми ж бо знаємо, що Китай не має своїх провідних («високих») технологій, які власне є сукупним продуктом західної культури, освіти й науки та законодавчих регуляцій.

Скажімо, відколи (про причинно-наслідковий зв’язок у цьому контексті ми маємо на увазі) ті ж таки електроінструменти перестали бути знаряддям професіоналів, а стали масовим товаром для домашнього господарства. Споживацькі якості дрельки, якою господар просверлить кілька тисяч ~~дірок~~ отворів за все своє життя, а не за одну зміну, та ще й в умовах сучасного матеріалознавства й автоматизованого проєктування, можна робити дешевими та цілком reliable. Виробляти на Заході таке теж можна й тепер, якби не соціалістичне оподаткування, що з якогось часу шириться в країнах Першого Світу та з’їдає весь прибуток.

Але я би ще й зауважив такий момент: для Китаю західний світ влаштував поштові, транспорті та інші пільги, що роблять дешевим насамперед морське контейнерне транспортування товару великими оптовими партіями. Це вагомий фактор.

Ну але то всьо таке, загальне знання… Хіба дивно, що воно загалу посполитих невідоме. :)

Характерне

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject