26 Aug 2015

kondybas: (100 - мои пять копеек...)

Люди не уявляють собі, скільки різноманітної інфи можна отримати з необережно промовлених фразочок.

Колись давно я читав детективне оповіданнячко, там двоє допитливих аналізували фразу випадкового сусіда про те, що "Нелегко пройти пішки дві милі в таку погоду" - і дійшли висновку про зкоєне вбивство. Але не з моїм щастям такі випадки. З моїм щастям все тупіше і дебільніше. Хоча, звичайно, у сухому залишку не трагедія, а лулзи. Ось, зацініть:



Лише замисліться:
1. Мюрідка настільки дурний, що тягнув "про запас" мило в таких кількостях, що не витратив його ще й досі - за 20 років!
2. Мюрідка настільки скнарий (або настільки бідний) що й досі користується запасами мила двадцятирічної давнини.
3. Мюрідка настільки тупий, що не бачить нічого поганого, аби публічно зізнаватися в дурості та скнарості.

Вишенькою на тортику залишається самий факт придбання Мюрідом гомеричних кількостей господарчого мила в обхід талонної системи.

OSZAR »