kondybas

В енторнеті з'явився новий скам, що йде на заміну озоновим діркам, карбоновому посліду та іншій подібній муєті. Називається це все "dark oxygen" - за аналогією з "темною матерією".

В двох словах всьо виглядає наступним чином: в глибинах океану виявили більше кисню, ніж його мало би бути за наявними теоріями. Звісно, почали шукати джерело того надлишкового кисню і, ви не повірите, знайшли! Джерелом того кисню проголошено поліметалічні конкреції, що валяються на дні океанів. Ці конкреції містять залізо, нікель, марганець, кобальт, нікель - все те, що використовується для літієвих батарей! Ясне діло, конкреції теж проголошено батареями. Якщо бути точним, то "гальванічними елементами", а солона океанська вода - то електроліт. І тепер це все створює електричний потенціал у 0.95 вольта, який і призводить до електролізу океанської води на кисень та водень. Ось вам і джерело додаткового кисню.

На перший погляд все виглядає дуже переконливо, але лише за умови, що ви прогулювали шкільні уроки фізики і концептуально незнайомі із законами збереження. Про електрохімію я взагалі мовчу, хай Фарадей мирно спочиває.


Отже, по пунктах.

1. Для того, аби розірвати валентний зв'язок кисню та водню і розкласти воду на два гази, потрібен електричний потенціал мінімум у 1.23 вольта. Якщо менше (0.95В), то ніякого електролізу не відбудеться. Але кого це турбує в наші часи?

2. Кисень та водень, розчинені у одному об'ємі води, дуже швидко рекомбінують назад у ашдвао, і тому для видобування водню з води електролізом, гази, що виділяються на аноді та катоді, одразу механічно розділяють.

3. Гальванічний елемент створює різницю електричних потенціалів за рахунок хімічних реакцій, що йдуть на аноді та катоді. При цьому анод розчиняється. Коли анод розчиняється повністю, гальванічний елемент здихає. Всі бачили, як це виглядає - "потікша" батарейка, в якої цинковий стаканчик аноду проїло електролітом до дірок - це воно і є.

4. Поліметалічні конкреції ж, навпаки, ростуть, і судячи з досліджень - ростуть мільйони років. Хоча, згідно з теорією "темного кисню", вони повинні розкладатися в процесі створення різниці електричних потенціалів. І тут треба вибрати щось одне - або вони ростуть, або вони є гальванічними елементами. Одночасно обидва процеси йти не можуть.

5. Сам факт наявності в конкреції тих речовин, що використовуються у виробництві батарейок, ще не робить конкреції батарейками. Тим більше, що в конкреціях ті речовини присутні у вигляді оксидів, сульфатів та хлоридів, а самовідростаючих цинкових стаканчиків для анодів я в дикій природі не бачив ніколи.

6. Якщо скласти все докупи, то теорія "конкреційного темного кисню" - це електрохімічний перпетуум мобіле. А всі "вічні двигуни" давно визнано неможливими з чисто ентропійних причин.

Чому виник цей хайп?

Підозрюю, через те, що технології видобутку поліметалічних конкрецій в якості рудної сировини нарешті довели до промислово рентабельного вигляду. І це може дуже сильно вдарити по компаніям, що розробляють гостродефіцитні метали - кобальт, молібден, марганець, нікель, ванадій і так далі. Ми вже бачили, як виник хайп навколо ГМО, який практично миттєво зійшов на ніц, як тільки збігли терміни ключових патентів Монсанто на цю технологію. А також, як під приводом охорони озонового шару забороняли фреони, патенти на які тримав Дюпон. Тепер заборонять видобуток конкрецій під тим приводом, що інакше ми всі перегріємося задихнемося.

Але то таке - в конкурентній боротьбі правил нема, всі засоби годяться, аби знищити конкурента.

От що мене дійсно бісить, так це те, як у розкручування "темнокисневого" хайпу включилися майже всі "науково-популярні" ютуб-канали. За останній місяць майже кожен відмітився відосом на цю тему. Що характерно, ані найменшого сумніву, всьо подається, як істина в останній інстанції. І все це із цілком прозорим підтекстом - "ось кому ми завдячуємо тим, що можемо дихати!"

Для себе я проти кожного такого каналу поставив галочку в графі "продажні мудаки і довбойоби". А ви собі вирішуйте самі.