kondybas

Колись давно, ще за СРСР, я неодноразово чув таку заздрісну сентенцію, мовляв, "отето снабжєніє у москвічєй/прібалтов/бєларусов/поляков/вєнгров!"

Довгенько я не міг второпати, що ж мені так ріже вухо, а допетрати вдалося аж лише зараз.

Розумієте, коли совок бачить різницю у якості життя людей, він ніколи не буде співвідносити цю якість із трудовим вкладом самих людей.
Для совка єдиним джерелом усіляких ніштяків є тільки і виключно держава, яка "должна обєспєчіть". Ну, те, що називається патерналізмом. Якщо у вас біля дому вистрижений газон, посаджено квіти, пофарбовано лавки, в ліфті чистенько а на сходах стоять вазони з геранню, то це можливо винятково через відповідне втручання держави, а від "насєлєнія" не залежить нічогісінько.

Совок впевнений, що абсолютно все, що його оточує - не залежить від його зусиль. А також від зусиль суспільства. Є лише "снабжєніє" того чи іншого рівня, яке й визначає якість життя. Причому совок щиро впевнений, що його право на певний рівень "снабжєнія" є іманентним та священним, яке держава повинна гарантувати. Як це виглядає в натурі можна побачить в одному з останніх постів Зялта.

Оскільки за СРСР держава в нас була одна на всіх, то цілком очевидну різницю у якості життя між, скажімо, Прибалтикою та Нечернозем'ям совок тлумачив у єдиний можливий для нього спосіб - через різницю у снабжєнії. Оцю, очевидну та беззаперечну несправедливість совок одразу інтерпретує в дусі Ломоносова-Лавуазьє: ніщо не береться нізвідки, і щоб десь стало краще, десь має стати гірше. Тобто, затишний і культурний побут прибалтів - це за його, совка, рахунок, через підлу несправедливість у розподілі "снабжєнія". Звідси й стирчать вуха відомої совкової мантри "ми їх, сволочєй, кормілі...". І, як бачимо, в особливо упоротих випадках совки і досі вважають, що це саме за їхній рахунок було створено добробут всіх, хто живе краще.

Ця парадигма породила дуже цікавий побіжний наслідок. Певну нерівність совок вважав наслідком політичних рішень. Ну, прибалтів снабжалі краще для того, щоб вони не впадали у єресь антисовєтчини. Москву і Лєнінград снабжалі краще, тому що це вітрина соціалізму, проклятим буржуїнам треба показать, що в СРСР всьо пучком. Хоча б мєстамі. Але будь-який інший прояв виділення з сірої маси совок завжди сприймав, як злочин. Нє положєно. Дублянка і пижикова шапка? Хапуга! Двоповерховий будиночок? Спєкулянт! "Марльборо" замість "овальних сігарєт Полет"? Шпійон і запроданець! І навіть зараз будь-який успішний бізнесмен трактується совком, як крадій та злодій.

Просто тому, що будь-який чужий успіх совок вважає досягнутим за рахунок його, совка, злиднів. За рахунок соціальної несправедливості стосовно його, совка. І за рахунок невід'ємного права кожного совка на належне снабжєніє, незалежно від його, совка, роботи.

А ви мені розказуєте за якусь гречку.