kondybas

Без коментарів. Просто подивіться.

Ну, не теперішнє китайське, а трошки давніше. Спробую поворожити на давньокитайському трактаті Лао Цзи "Мистецтво війни" так, як це зазвичай роблять любителі Нострадамуса.

Джерело: https://coollib.com/b/557731-sun-dzi-mistetstvo-viyni/readp?p=2&cnt=9000

Війна — справа надзвичайної ваги для держави, справа, що визначає життя і смерть, її необхідно вивчати, неабияк пильнуючи.
Отак ок. Не крадівництво, не шашлики на майскіє, а вивчення війни.

Війна — це мистецтво брехні.
Тому слід спокійно ставитися до різних експертів та аналітиків, що несуть муйню на серйозних щах - бо то вони не нам її несуть, а ворогам. Просто ігноруйте їх.

( Read more... )

Хотілося б, аби в процесі ліквідації вагінерівців не забули й тих, хто дембельнувся після півроку м'ясних штурмів. Це було б епічно.

Я завжди уважно стежу за щорічними нобелівськими преміями з економіки, і завжди читаю реферати тих праць, які, власне, на ту премію було номіновано. Все це я роблю зовсім не з цікавості до економіки та економічних теорій, скоріш, навпаки - аби пересвідчитися в відсутності наукообразності у тих працях. І, якось воно кожен рік без змін. Деякі роботи цікаві, а деякі нагадують історію міщанина Журдена, який РАПТОВО дізнався, що все життя говорив прозою. Чесне слово, один з номінантів отримав нобеля за концепцію систем із від'ємним зворотнім зв'язком - якщо обтрусити зайві словеса. Це при тому, що регулятору Уатта скоро виповниться чверть тисячоліття. А про ПІД-регулятори вже рочків з п'ятдесят вчать на перших курсах технічних дисциплін.

( Read more... )

Кілька разів доводилося зтикатися з тим, що піполь не відчуває, як щось очевидне, теорему Больцано-Коші про проміжне значення. В одному з формулювань вона звучить так:
Якщо безперервна функція на відрізку має як додатні, так і від'ємні значення, то вона на тому ж відрізку має й нульове значення.
Неформальна ілюстрація: якщо ваш літак за час подорожі перебував як над водою, так і під водою, то був щонайменше один момент протягом цього часу, коли ваш літак перебував точно на рівні води.

( Ця теорема вилізає інколи в дуже несподіваних місцях. )

Є певні речі, що відрізняють так званий "перший світ" від решти країн планети. Це - іновації. Те, що винаходиться та запускається в обіг вперше у світі. Зазвичай, в цій справі відбувається дуже жорстока та безжалісна конкуренція, але й профіт у тих, хто перемагає в конкурентній гонитві, дуже суттєвий. Патенти, монополії, вендор-локінг - вот ето вот всьо. Мільярди бабла на кону. До країн третього світу, як правило, доходить лише відголос тієї ринкової війни, у вигляді усталених технологій, що вже довели свою ефективність та рентабельність. В Україні я можу пригадати лише одну війну західних іновацій - це війна між "BluRay" та "HD-DVD".

Ось чудове пізнавальне відео, яке дозволяє зрозуміти масштаби іновацій, які ми навіть не помітили, але які, крок за кроком, наближали нас до звичних, зручних та копійчаних речей, що ми їх отримали в готовому вигляді:



N.B.
Думаю, тим, хто вважає Китай економічним гігантом, буде корисно скласти список бодай з десятка чисто китайських іновацій, які Китай дав світу.

Вважаю, це прекрасно!

Хто б міг подумати, що аж тепер знадобиться...

Changes are made to rectify coordination between main and subordinate attributive clause of the complex sentence.

А що, ніхто не пробував дати ШІ поспілкуватися із самим собою?

Якось дуже багато народу переживає з приводу того, що буде казати та що буде робити Китай щодо України.

Наскільки я зрозумів, причиною цих переживань є ураження піпла міфом про Китай, як геополітичний полюс та "другу економіку світу", що неминуче зкине США з п'єдесталу світового лідерства.

Зберігайте спокій, шановне панство. Китай - така ж друга економіка світу, як російська армія - друга армія світу. В Росії імперська фанаберія розквітла на фоні вуглеводневої торгівлі із Європою, а в Китаї - на фоні торгівлі із Першим Світом. Нюанс в обох випадках в тому, що статус постачальника не є іманентно притаманним ані Росії, ані Китаю. Їм усього лиш дозволили стати постачальниками, а у випадку бикування цього статусу можна легко позбутися. Не треба бомбить, не треба вторгатися - просто зникають замовлення, припиняється постачання критичних технологій, капітал виводиться в менш одержимі імперастією країни - і вуаля! Дивіться, людоньки, шо сі стало зненацька...

От що мені подобається в японській культурі - так це японський гіперперфекціонізм. Оте, що називається вабісабі. Ніщо не вічне, ніщо не завершене, ніщо не досконале. Але саме на цій теоретичній базі вони створюють досконалі, завершені і, мабуть, таки вічні речі. А що окремо вражає, так це те, що цей свій гіперперфекціонізм вони не вважають зайвим чи недоречним навіть у масовій попкультурі. Ніщо не заважає японцям, наприклад, створювати для дитячих анімаційних серіалів саундтреки, які стають джазовими стандартами і живуть своїм окремим життям.

( Read more... )

Колись давно мені чеські камради підсунули книжку Мілослава Швандрліка "Чорні барони". Я хотів прочитати "Швейка" в оригіналі, але Пепік та Ладьо запевнили мене, що Швандрлік кращий за Гашека. І вони були праві.

Сюжет простий - пригоди хворобливого помічника режисеру "Народного Театру", призваного на службу у чеськословацьку армію у 1950-х роках. Тоді, після совєтізації Чехословаччини, було запроваджено загальну призовну військову службу. Але одразу виникло питання - чи можна давати зброю вчорашнім класовим ворогам, кримінальникам тощо. Аби вийти з скрутного ідеологічного становища були створені т.зв. "допоміжні технічні батальйони" - еквівалент радянських стройбатів. Туди відправляли розкулачених капіталістів, відсидівших засуджених, священнослужителів, а також усілякий контингент, що за станом здоров'я не був придатний для військової служби. В ці батальйони командувати відправляли офіцерів, яких також було визнано непридатними до справжньої військової служби - пияків, суб'єктів з "заплямованою" біографією, та й просто занадто тупих. Отака шикарна мізансцена.

Мені сьогодні пригадався один епізод з тієї книжки. У чехословацьку армію тоді призивали різних інтелігентів з вищою освітою у молодші офіцери. І ось історія одного випускника режисерського факультету інституту кіно. Він опинився перед відбірковою комісією з полковника, пари майорів та декількох капітанів. Голова комісії задав нашому режисеру просте питання:

- Уявіть собі, що ви є командиром стрілецього взводу. В трьох сотнях метрів від вас рота супротивника. Ваші дії?

В режисера загорілися очі і він, вимахуючи руками, почав торохтіти:
- Значить, тут в нас клином ідуть танки, крупним планом артилеристи, що гатять раз у раз, низько над землею пролітає авіація, кругом дим, вибухи, панорамою даємо море, там крейсери та броненосці, підводні лодки...
- Стоп-стоп-стоп! - перебив його голова комісії - Нема ніяких танків! Нема артилерії! Нема крейсерів та авіації. Є тільки один стрілецький взвод!
- Але ж....Але ж... Але ж я тоді нічого не зможу зробити! - вигукнув в розпачу режисер, сів на стілець і заплакав.
Члени комісії одноголосно визнали, що режисер абсолютно правий, і дали йому лейтенанта.


Цей епізод мені пригадався, коли я дивився черговий випуск ниття Гіркіна. Усі його розмишлєнія про те, як перемогти укронацистів - тієї ж якості, що й в згаданого кінорежисера, але значно більш фантастичні.

До Китаю завітав неілюзорний пєсєц.

Після трьох років адміністративної заборони ковіду (епідемія, стій! раз-два) сталося неминуче - мільйони захворілих щодня, кілометрові черги у крематорії, безлюдні фабрики, ринки, вокзали, порти. Шальоні ціни на ліки і, водночас, скандал із якимось "натуральним антивірусними препаратом з трав", який достеменно пов'язано із ризиком смерті при ГРВІ. Експорт впав за різними оцінками на 10-20 відсотків. І це все на фоні неілюзорної фінансової кризи, що зріла останнє десятиріччя.

Що цікаво, Китай повністю відмінив усі ковідні обмеження для приїжджаючих - ні тобі карантину на два тижні, ні довідки про вакцинацію, ні навіть завалящого десятихвилинного тесту шмарклів з носа - всі велкам в наш лепрозорій! Якби я страждав на параною, я б сказав, що Китай намагається максимально інтенсивно експортувати епідемію назовні, через туристів, щоби, значить, не валятися у лихоманці наодинці.

Як бачимо, ширпотребні імперії так само вразливі, як і сировинні. Попереду безумовно цікаві часи.

Власне, відбулося те, що я пророчив ще від початку історії із збитим боїнгом.

Доведуть, що МН17 було збито з російського бука, російською ракетою, російським екіпажем під командуванням російських "кураторів" бамбасу. І, тим самим, не тільки доведуть вину Росії у загибелі майже трьох сотень людей, але й доведуть, що Росія є не просто стороною конфлікту на бамбасі, але агресором проти України аж із 2014 року.



А отже, в рахунок репарацій піде не тільки те, що знищено з 24 лютого, але й з самого 2014 року.
А ще Крим, де за одну тільки рекультивацію засолених мудаками земель треба здерти не менше трільйона баксів.

Першим трьом норотним ріспублікам, що вийдуть зі складу РФ - 10% знижки на репарації.
Акція діє до моменту воєнної поразки РФ. Поспішайте!

Знаєте, в чому головна різниця між Україною та Росією?

В Україні - народ. Народ, що тримається один одного, допомагає та захищає своїх. Народ, а не покірне, безвольне та байдуже одне до одного поголів'я.



Звучить пафосно, звичайно, але вже як є.

Колотнечу в Москві підтверджує ГУР

https://www.youtube.com/post/UgkxefYzOf5fX8_QiHj9ViuswGV5fiwC3LMG

Традиційно вболіваю за всіх учасників регати, закликаю їх не здаватися і вперто йти нахуй до перемоги!

Слухайте, а при чому тут ми? Взагалі?

Через той міст щонайменше два роки возили військові вантажі, готуючися до нападу на Україну. І останніх 7 місяців по ньому теж возили і вибухівку, і снаряди, і ракети, і бомби.

Дивно, що не вибухнуло раніше. Хіба ні? Які претензії до України?

Ну, власне, на будь-яку масову мобілізацію знайдуться масові іммобілізатори...

Мої давні френди по жижі пам'ятають, що я давно пророчив: найбільша веселуха почнеться тоді, коли кацапам почнуть відмовляти у візах, а також видворювати вже в'їхавших та ПМЖ.

І це буде відбуватися не від палкого бажання насолити кацапам, а з цілком прагматичних міркувань. Коли расєюшка крякне, всі її громадяни за кордоном перетворяться на неілюзорний геморой у вигляді "персон без громадянства". Є фільм "Термінал" з Томом Хенксом - подивіться, якщо ще нє, гарантую масу задоволення. Але це забавно, коли такий пасажир один. А якщо їх сотні тисяч чи мільйони? І всі вони з шкіри пнуться, аби вкорінитися за легалізуватися подалі від рідних берізок?

Польща, Естонія, Латвія та Литва вже прикрили лавочку із в'їздом з РФ та РБ. Фіни оце якраз заморочуються. Вже починаються розмови про відкликання віз та ПМЖ. Хто розумніший - той вже починає готуватися до неминучого. Але інші теж вживатимуть запобіжних заходів. Навіть Туреччина та Грузія, що стали для кацапів "тихими гаванями".

Ну що ж, ми отримали беззаперечний доказ того, що ковід поширюється, в основному, через телевізор. Ось на графіку ми бачимо, що попередня хвиля переламалася у кінці лютого, а чергова хвиля взагалі не злетіла. Бо основний переносчик вірусу - ЗМІ - були дуже зайняті війною в Україні.

https://ourworldindata.org/explorers/coronavirus-data-explorer?zoomToSelection=true&facet=none&uniformYAxis=0&pickerSort=asc&pickerMetric=location&hideControls=true&Metric=Confirmed+deaths&Interval=7-day+rolling+average&Relative+to+Population=true&Color+by+test+positivity=false&country=Lower+middle+income~Upper+middle+income~High+income~Low+income

І да, це той самий графік небезпечності ковіда в залежності від ВВП/душу населення, який дублює слова Роберта Бернса про те, що "на свєтє щяслів тот бєдняк". Той же графік, але кумулятивно:

https://ourworldindata.org/explorers/coronavirus-data-explorer?zoomToSelection=true&facet=none&uniformYAxis=0&pickerSort=asc&pickerMetric=location&hideControls=true&Metric=Confirmed+deaths&Interval=Cumulative&Relative+to+Population=true&Color+by+test+positivity=false&country=Lower+middle+income~Upper+middle+income~High+income~Low+income

Коли я натикаюся на ім'я Еріка Бердона, то згадую не так "Animals" із "House of rising sun", як створену та продюсовану ним групу "WAR". Бо ж вона прославилася не кавером, а оригінальними хітами. Порівняйте самі:





( Read more... )

Як відомо з давніх давен, в Росії є дві проблеми: дурні та дороги генштаб та логістика.

Як відомо, наша психіка дуже майстерно позбавляється різних травмуючих речей. В неї для цього є ціла купа механізмів - витіснення, заміщення, проекція, раціоналізація, регресія, сублімація тощо.

Я вже декілька разів натрапляв на кацапів, які одними й тими самими словами гундосять одну й ту саму методичку: ви що, хочете нас переконати, що усі оці звірства в Україні скоїли ті ж самі люди, з якими ми увесь час мирно та дружно жили поруч? Що один мій сусід гвалтував трирічного хлопчика, а інший вбив двох дівчаток, щоб забрати в них телефони? Це неможливо, Буча - це постановка, хайп, роздутий журнаглістами, ласими до сенсацій, нічого цього не було, бо не могло бути!

В цій спробі витіснення травмуючої правди усе базується на намаганні спростувати те, що давно і добре відомо всім: кацапи - то не світлі та благостні праведники, що сповнені духовністю. Досить відкрити будь-яку російську кримінальну хроніку, на кшталт оцієї:

https://nuk18.livejournal.com/2484503.html

Це перелік зовсім не за рік, і зовсім не повний. Це лиш те, що потрапило у енторнет. Це те, що ховалося під холстиною з намальованою прекрасною росією. І це зовсім не шлях до казкового театру. Це шлях до справжньої росії, де не вбивають, не гвалтують та не грабують лише тому, що ще бояться покарання. А на війні, про яку вони люблять казати, що "війна все зпише", вони не бояться покарань за свої худозства, і тому радісно віддаються тому, чого прагнуть та хочуть.

 Оскільки я хочу зафрендити хороших людей, прошу кинути лінки на DW-журнали трьох ваших френдів, яких ви вважаєте гідними зафренду. 

А щоби не було образ, мовляв, "Чого це ти не порадив мене?", коменти до цього посту я приховаю.